Головна » Тарасові слова – то правда жива
08:39
Тарасові слова – то правда жива
22 травня над Красилівщиною вкотре лунали тарасові слова – район долучився до відзначення 155 річниці перепоховання праху Тараса Шевченка. Аби вшанувати пам'ять народного поета, біля пам’ятника Кобзаря зібралися голова райдержадміністрації Ніла Островська із заступниками, заступник голови районної ради Микола Білик, Красилівський міський голова Анатолій Жовтан, громадськість району. Під час літературно-пісенної години школярі декламували вірші поета, а тріо РБК, народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Случ» (керівник Борис Токовенко), аматорський гурт МБК «Любисток» (керівник Микола Калюк), аматорський гурт «Чорнобривці» територіального центру соціального обслуговування (керівник Микола Нечипорук) виконували пісні на слова митця. Традиційно до підніжжя постаменту Т. Г. Шевченка поклали квіти. 
Перепоховання Тараса Шевченка відбулося цього ж дня, тільки 155 років тому, на Чернечій горі під Каневом. Нагадаємо, помер він 10 березня 1861 року у Санкт – Петербурзі і був похований на Смоленському кладовищі. Та незабаром друзі Шевченка домоглися дозволу на перепоховання праху поета в українську землю, як він і заповідав. 
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий…»
20 травня на пароплаві «Кременчук» прах Шевченка привезли до Канева, 22 травня у Успенському соборі відслужили панахиду і поховали українського генія на Чернечій горі, яку згодом перейменували на Тарасову. Влітку 1884 р. на Тарасовій горі збудували перший народний музей – «Тарасову світлицю», а на могилі встановили монументальний чавунний пам`ятник-хрест. У 1989 р. на цьому місці з’явився Шевченківський національний заповідник.
У Красилові пам’ятник Шевченкові встановили у 1965 році. Його загальна висота сягає 5 метрів 12 сантиметрів, з яких 3,30 м – статуя поета. 
– Ішов час і, на жаль, погодні фактори призвели до утворення спочатку мікротріщин, а потім і до тріщин на пам’ятнику (він був виготовлений із бетону), – розповідає завідувач Народного музею історії Красилівського району Сергій Мельничук. – Фахівці прийшли до висновку, що найкращим варіантом для його збереження буде покриття бронзою – тож у квітні 1981 року його реставрували. У цьому велика заслуга і наших земляків, зокрема, жительки с. Кошелівка Фросини Никифорівни Дмитрук та її чоловіка Василя Омеляновича, які передали власні заощадження на реставрацію.
Але вже у 2007 році постамент пам’ятника та прилегла територія знову потребували реставрації та реконструкції. І 17 липня того року було ухвалено рішення розпорядження виконкому міської ради про затвердження кошторисної документації на реконструкцію площі, прилеглої до пам’ятник. І досить швидко пам’ятник і прилегла територія змінила вигляд та якісно оновилася: постамент було обкладено чорною мармуровою плиткою, а на п’єдесталі пам’ятника вмонтовано табличку з текстом: 
І мене в сім’ї великій
В сім’ї вольній, новій, 
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом…
Віта Франчук.
               
                                             
               
                                             
               
                                             
               
                                             
               
                                             
             


привітання голови
Календар
«  Травень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0