Головна » 29 вересня цього року в Україні відзначають 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру
07:41
29 вересня цього року в Україні відзначають 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру
29 вересня цього року в Україні відзначають 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Ця місцевість у Києві є одним з символів нацистської політики геноциду, таким, наприклад, як концтабір Освенцим.
Коли 19 вересня 1941 року моторизована розвідка вермахта вступала до Києва, Бабин Яр був околицею міста. Спочатку гітлерівці планували здійснити свої каральні акції у Голосіївському лісі. Вони його добре знали, бо саме звідти починали облогу Києва. Однак потім виник «варіант» з Бабиним Яром.
Першими жертвами каральної машини стали київські євреї. Гітлерівська расова доктрина передбачала знищення євреїв та ромів. Також жорсткі репресії мало бути застосовано щодо противників окупаційного режиму.
Тому під час окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, підпільників, членів ОУН, душевнохворих, заручників.
Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи «С» (каральні підрозділи гітлерівської Німеччини) під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі двох батальйонів німецької поліції розстріляла в Бабиному Яру майже 34 тисячі євреїв.
Дані про це збереглись у німецьких документах. Історики вважають, що розстріли євреїв тривали до 3 жовтня 1941 року.
Також у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Вважається, що протягом двох років гітлерівської окупації у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб.
Точна кількість жертв залишається невідомою. Люди гинули цілими сім’ями і після завершення війни було важко встановити усі прізвища загиблих. Радянська влада і не дуже цікавилась цим питанням, бо приховувала кількість жертв війни як серед військових, так і серед цивільного населення.
Напередодні відступу з Києва восени 1943 року гітлерівці провели роботи по знищенню могил Бабиного Яру і це ускладнило подальше розслідування. Зокрема, нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.

Радянська влада приховувала як кількість жертв,так і характер трагедії у Бабиному Яру. Зокрема, йшлося про загальну трагедію цивільного населення, не наголошуючи, що переважно жертвами Бабиного Яру були євреї, яких знищували за етнічною ознакою.
Все ж окремі дії у вшануванні пам’яті жертв було здійснено на початку сімдесятих років. В 1974 році приблизно в кілометрі від місця трагедії був споруджений монумент. Його було виконано у традиційному для того періоду стилі, який погано відображав, що жертвами були цивільні люди.
Після 1991 року, коли Україна здобула незалежність, ситуація стала змінюватися. Ближче до місця розстрілів була встановлена менора - єврейський національний символ.
Потім неподалік від виходу із станції метро "Дорогожичи" з'явився пам'ятник вбитим восени 1941 року дітям. Вважається, що саме він зараз є найбільш символічним відображенням тої трагедії. Також було встановлено хрест на пам’ять про загиблих у Бабиному Ярі оунівцях.
12 серпня 2015 року президент Петро Порошенко підписав указ "Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру". Було створено оргкомітет з підготовки та проведення заходів у вересні 2016 року.
Співголовами оргкомітету було призначено прем'єр-міністра та главу Адміністрації президента.
Указом було передбачено проведення жалобних заходів на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" (який поки що не веде активну діяльність). Йшлося, зокрема, про створення експозиції про злочини нацистів під час окупації Києва у роки Другої світової війни, в тому числі про масове вбивство євреїв у 1941 році у Бабиному Яру.
13 вересня цього року оргкомітет провів виїзне засідання у Бабиному Яру. Високопосадовці оглянули реконструйовані пам'ятник дітям-жертвам геноциду та пам’ятник ромським жертвам "Кибітка". Також вони перевірили стан справ на Алеї Праведників і Алеї Мучеників, які були спеціально реконструйовані до траурних роковин.
У планах Міністерства культури України, під егідою якого працює історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", заплановані роботи по реконструкції будівлі колишньої контори єврейського Лук'янівського кладовища, який передбачається перетворити на Музей історії Бабиного Яру.
В уряді обіцяють, що в заповіднику будуть продовжені роботи за проектом архітектора Анатолія Гайдамаки по увічненню пам'яті жертв цієї трагедії.



привітання голови
Календар
«  Вересень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0