Історія району

Найдавніші поселення на Красилівщині відносяться до VІ – ІІІ тисячоліття до н.е. і виявлені на р. Бужок біля с.Котюржинці. Поселення трипільської культури були зафіксовані біля сіл Западинці, Мала Клітна, Пашутинці, Вереміївка. Історичні землі Красилівщини входили до складу Київської Русі, після того як їх підкорив Київський князь Володимир Святославович на початку 80-х років Х століття. На той час наші землі населяли волиняни і можливо бужани. У другій половині ХІІ ст. частина сучасного нашого району входила до Болохівського князівства, а інші землі залишались під владою київського князя .
В кінці ХІІ століття Красилівщина ввійшла до володінь Галицько-Волинського князівства. Після його розпаду, в 40-х роках ХІV століття Красилівщину захопило Велике князівство Литовське, в складі якого вона перебувала до 1569 року. За козацької доби в 1648-1649 роках землі Красилівщини входили до Остропільського козацького полку. Після укладення Люблінської унії наші землі перейшли під владу Польського королівства ( в складі Волинського воєводства), де перебувала до 1793 року.
З 1793 року по 1917 рік наша „мала батьківщина” перебувала в складі Російської імперії. З початку вона входила до складу Ізяславського намісництва (1793-1795), потім була в складі Старокостянтинівського повіту Подільської губернії (1795-1796), і до 1917 року входила до Заславського повіту Волинської губернії. Історія Красилівського району в сучасній його адміністративній території бере свій початок від 7 березня 1923 року постановою ВУЦВК на території ліквідованих на ту дату Красилівської, Кузьминської та Чернелівської волостей було утворено Красилівський район, який увійшов до Шепетівської округи.
З 3 лютого 1931 року до 26 лютого 1935 року територія району входила до складу Антонінського району.
Вдруге як окремий Красилівський район був зареєстрований з 26 лютого 1935 року.
У 1959 році до складу Красилівського району ввійшло 14 поселень ліквідованого Базалійського району, а в 1963 році Красилівський район розширив свою територію майже у 3 рази за рахунок населених пунктів розформованих Антонінського, Ружичанського, Чорноострівського районів та Лезніво Хмельницької міської ради.
Остаточно сформувалась територія сучасного району в ході адміністративно-територіальної реформи у 1965 році. До його складу входить 1 місто, 1 селище міського типу, 93 сільських населених пункти.
Втрати, яких зазнав район у період 1941-1945 років, були значними. Відновлення довоєнного рівня відбулось лише на початку 60-х років. Істотним поштовхом для розвитку економіки та соціальної сфери району стало прокладання через його територію першої нитки газопроводу Дашава-Київ.
Післявоєнні роки відзначаються подальшим розвитком усіх галузей промисловості. Поступово розширюється мережа шкіл, медичних закладів, клубів, бібліотек. Відновлюються зруйновані, будуються нові будівлі.
У 1957 році ремонтні майстерні в м. Красилові перетворюються в ремонтно-механічний, а наступного року – у машинобудівний завод. Стрімкий розвиток економіки району розпочався у 1963 році. Якщо на початку 50-х років валовий збір зернових культур становив 8-12 ц/га, то в 1964 році – 18,5 ц/га.
В 70-х роках XX століття значно наростив потужність Красилівський машинобудівний завод, стабільно діяли Антонінський цукрокомбінат, Красилівський цукровий завод. У 1970 році видав свою першу продукцію Красилівський агрегатний завод. З’явились будівельні організації – ПМК-36 та СБМУ-2.
Далеко за межами області сьогодні знають про ДП ЗАТ «Оболонь»Красилівське», яке було засноване у липні 1994 року.
З 1995 року успішно діє спільне українсько-німецьке підприємство у формі ТОВ «Арсенюк і Штефанік».
У 2000 році за сприяння СП ТОВ «Арсенюк і Штефанік» відкрито МРЕВ та митний пост Подільської регіональної митниці.
У 2001 році збудована новітня станція технічного обслуговування та ремонту всіх автомобілів «Renault».
У 2007 році розпочало роботу ТОВ «Вікс-Фільтрон».
Налагоджено в районі транспортне сполучення, швидкими темпами розвивається торгівля.
Порівняно з попередніми роками зросла матеріально–технічна база у сільському господарстві. Галузь з кожним роком технічно вдосконалюється, що позитивно позначається на рівні рентабельності господарств.

Загальні відомості

Красилівський район розташований в центральній частині Хмельницької області, в 36 кілометрах на північний захід від обласного центру. Загальна площа району 1,2 тис. кв. км. З містом Хмельницьким Красилівський район сполучений автомобільним шосе республіканського значення та залізницею Південно-Західної залізниці. В структурі земельного фонду району сільгоспугіддя займають 96,9 тис. га 82,1% всіх земель, розораність території 69,1%.

Географічні дані

Площа району становить 1181,22 кв.км , що становить 5,7 відсотка території області . Красилівський район розташований в центральній частині області. Від обласного центру місто Красилів знаходиться на відстані 36 км автошляхом і 41 км залізницею.По території району протікає понад 250 річок і струмків. Найбільші ріки – Случ (довжина в межах району - 38 км), Ікопоть, Понора. Район має 113 ставків, загальна площа поверхні яких становить 2982 га. Клімат помірно-континентальний. Середньорічні температури: літня – плюс 18,4 градусів, зимова – мінус 5,5 градуса. Максимальна літня температура – плюс 36-38 градусів, зимова - мінус 31-35 градусів. Кількість опадів – 570 мм (середньорічна). Ґрунти переважають сірі опідзолені лісостепові та чорноземи. Вони займають 40297 га орних земель. Сам район розміщений в першій агрокліматичній зоні. Район межує з Ізяславським, Старокостянтинівським, Хмельницьким, Теофіпольським і Волочиським районами.

Природні ресурси (корисні копалини)

Надра Красилівщини містять торф, вапняки, глина, пісок. Торф поширений в долинах річок Ікопоть, Понори, Случі та Бужка. Найбільші торфовиська знаходяться в басейнах Понори (біля с. Кульчини) та Ікопоті (с.Малі Пузирки). На даний час торф у промислових масштабах не добувають, в незначній кількості його як паливо використовує населення північної частини району. Вздовж річки Случ, на північний захід від Красилова, біля Волиці-1 та Кузьмина (на схід від села) залягають поклади черепашкових вапняків сарматського ярусу невеликої потужності. Але практично ці кар’єри на даний час не використовуються. Глина поширена майже по всьому району. На цій сировині ще донедавна працювали цегельні заводи с.Заслучне, с.Чепелівка с. Волиця-1, смт.Антоніни. В даний час виробництво цегли в районі значно скоротилося. Пісок також поширений в багатьох місцях району, проте високоякісного будівельного піску на Красилівщині немає, його завозять з інших місцевостей. Є в районі деякі запаси інших корисних копалин, але з різних причин вони не розробляються.

Структура земельного фонду Красилівського району (тис.га) загальна площа району – 118,22 тис.га

Структура земельного фонду Красилівського району

Чисельність наявного населення району станом на 01.01.2010 року 54934 чоловік

Чисельність наявного населення району

Кількість населення по міській, селищній, сільських радах станом на 01.01.2010 року

Кількість населення по міській, селищній, сільських радах

Адміністративно-територіальний устрій.

Місто районного значення – 1
Селище міського типу – 1
Сільські населені пункти – 93
Національний склад : українці, росіяни, поляки, білоруси, євреї.

Карта Красилівського району

Опис великого герба Красилівського району

Герб Красилівського району
Герб Красилівського району має в основі закруглений донизу щит, розміром 7:8. Поле щита розділене по вертикалі на дві рівних частини (ліва половина щита – зелена, права – синя). Синій колір – символ краси, м’якості, величі, надії, мирного неба та життєдайної води. Зелений колір символізує простори розлогих зелених луків та полів краю, окрім того це – символ здоров’я і достатку.
В центрі щита – дубовий трилисник з двома жолудями. У давніх слов’ян дуб визнавався за головне, справжнє дерево, самі поняття "дерево" і "дуб" довгий час були синонімами. Дуб є втіленням міцності, сили і чоловічої краси, що пов’язується в даному гербі з назвою центру Красилівського району – Красилова.
У голові щита – золоте усміхнене сонце, яке є символом життя, багатства, а тут виступає як символ Хмельниччини, в межах якої знаходяться землі Красилівського району.
Щит обрамлено декоративним картушем, що складається із золотих колосків, обвитих синьо-жовтою стрічкою. У нижній частині картуша – стилізоване гроно калини. Над щитом в обрамленні елементів барокового візерунку – золота шестерня і золоте сонце, що виходить із-за щита. Золоті колоски символізують аграрний напрямок господарського комплексу району, а золота шестерня є символом великих промислових підприємств, якими славиться Красилівщина. Гроно калини і синьо-жовта стрічка – національні символи України.

Опис прапора Красилівського району

Прапор Красилівського району
Прапор Красилівського району – прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3. Прапор поділений по вертикалі на 2 рівних частини: зліва – синього кольору, справа – зеленого кольору. Синій колір – символ миру, краси, спокою. Зелений колір – символ здоров’я і достатку.
В центрі прапора на фоні синього та зеленого кольорів розміщено зображення малого герба району, який виступає символом міцності.
Співвідношення ширини герба до довжини прапора становить 1:3.
Затверджено рішенням 21 сесії районної ради від 28 жовтня 2005 року №4 "Про герб і прапор Красилівського району".
привітання голови
...
Центр надання адміністративних послуг
Економіка та інфраструктура району
Комітет з конкурсних торгів
Соціально-економічний розвиток району
Likno Web Button Maker sample page
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0